а світ… він зовсім інший. знаєш, він – не ти. і навіть не я. він – не те, що ми мали, і, звичайно, не те, що ми маємо зараз. світ – ілюзорний. прозорий. крихкий. він – і не те, щоб, але і не те саме. іноді я щиро боюся з ним. але щиріше боюся без нього. світ не порожній. але заповнений не нами. світ має смак текіли і аромат твоєї пінки для гоління. колір диму моїх сигарет і він приємний на дотик. приємний, як все, що вже було і ніколи не повернеться. світ лагідними звуками живе. живе скрізь, і ніде. звуками джазу та блюзу. світ більше не сумує. принаймні, за мною. та і ти йому більше здаєшся не потрібним. світ живиться нашими тілами, і зовсім не любить наші душі. а світ… він зовсім інший. знаєш, він - не ти. і навіть не я.

Почему мне мало воздуха? Почему много алкоголя и сигаретного дыма? Почему мало слов? Мало жизни и мало Тебя? Я задыхаюсь. Теряюсь. Боюсь. Я начинаю бредить во сне и не могу отпустить Тебя. Я считаю дни без твоего тепла. Без Тебя. Глаза закрываются, но я им не верю. Ты тоже. А зря. И я... зря. Все... зря. Жизнь... зря. Без Тебя... зря...
Ты. Ты... зря.
Зачем? Жизнь пускаю на самотек. Бросаю все в пропасть, не делая копий. Отпускаю себе все, что было. Забываю. Отпускаю себя. Забываю себя. Но, как на зло, помню Тебя. Помню... А зря. Зря помню. Тебя. Не забываю и ломаюсь. Ломаюсь звонко, но молча. Ломаюсь больно, но молча. Ломаюсь раз и навсегда. Сломалась. Сильно. Без Тебя. Не одиноко. Но.
Ты. Далеко. Я. Сильная... И не нужна.

Я все больше молчу. Мысли не хотят вырываться в голосовой поток. Так и остаются мыслями, иногда только отзываясь ударами пальцев по клавиатуре. Шум. Шум непонятный и неопределенный (или неопределившийся). Шум, поглощающий мой голос внутри меня самой, так и не давая вырваться ему наружу. Я делаю черно-белые фотографии. Смотрю черно-белые фильмы. Читаю классику (она мне тоже почему-то кажется черно-белой). Изменилась ли моя цветовая гамма? Не думаю. Точнее, знаю, что не изменилась. Я горю ярким светом. Пылаю тихо, никому не говоря. Пылаю любовью. Горю желанием. И тлею расстоянием. Расстоянием долгим. Молчаливым. Черно-белым.
Я обещаю, что я не перегорю. Я обещаю, что останусь собой. Я обещаю... что останусь с Тобой... С Тобой.

Ох, и давно же меня не было тут. В этом Мире. Уже пару недель захожу, смотрю на страницу и не знаю, как начать разговор... Страшно стало за себя )) гг

Пять утра.. какого хрена я не сплю ?? )) с гулек, ёшкин кот, пришла !! ))
Диско 80х.. Как мой мозК это пережил ?? аааааааааааа !! наверное, мужской стриптиз сглаживал звуки "музыкааааааааааааааа нас связалаааааа" )))

Пью швепс. Радуюсь жизни. Радуюсь новым туфлям. Розовым )) гг Да, и радуюсь, как блондинка )) гг !!

короче... я надеюсь, что я все-таки вернулась. мне вас не хватало. хочу спать. стелю постель. выключаюсь. до связи :)

Я.

created by picasa2html

...Тмяне світло алкоголю, що жевріє в моїм тілі...
...Розмиті почуття, що мають аромат нічної спокуси...
...Короткі СМС, що роблять години без них довшими...
...Блакитні очі, які неприховано гріють своїм холодом...
...Золоте сонце в волоссі, що пробивається крізь темінь темноти...
...Прозорість думок, що так старанно не ховається за вуаллю слів...

(типу, назва фоткЄ)

created by picasa2html

геть НЕпрофесійна, гень НЕвірна за усіма правилами НЕфоткання, сфоткана геть на МИЛЬНИЦЮ )) гг
коротше, просто... ну, коли фотала, мені здавалося там присутня ідея...
гм...
ідея ??

чудовий День. чудовий.
як мало тре студенту для щастя і посмішок) всього - відсутність пар) гг (не нагулялися за три тижні практики, чи шо ??)
взагалі, маю підозри, шо то довгоочікувана весна на всіх так діє....... люблю, коли люди всміхнені. це важливо.
сонце. сонце в мені. і сонце на небі. цікаво, правда ?!)
так от.
сьогодні всесвітній день сміху, а мене навіть розвести нікому не вдалося) така серйозна шось і аналітична стала) аж жуть !!)) гг
ага, і сьогодні в супер-пупер книгарні "Є", що на Золотих Воротах, пан Іздрик  презентував свою нову книгу. бліна муха !! наскільки файніше я стала себе почувати, як послухала його !! тааак добре. такі звичайні літери. такі глибокі думки. такі голосні словосполучення і речення. я люблю сучасну українську літературу. я життя свого не уявляю без цього явища. я вдячна кожному, хто долучається цієї штуки. це добре. читайте книжки, народ !! всесвіт у вас в руках...

created by picasa2html

якийсь релакс продовжує панувати. дивлюся на все так, як на малюнках. тобто, не на все, бо вже відчуваю чітку різницю, де маю фільтрувати чіткість свого зору. від чогось звільнилася і намагаюся надихатися. а в шось запірнулася і... продовжую дихати зі звичайною інтенсивністю, але з більшим бажанням) все насправді просто. хоча іноді... й не те щоб...)

created by picasa2html

просто ніфіга нестандартний ранок. тобто, він навіть і не ранок, бо я добу не спала )) гг. і не гоцала я десь на патях, а тупо поводила себе як задрот !! вчилася. чи працювала, хз, як то назвати... ну, не так то і важливо.
просто ранок, який почався в мене десь о сьомій, я зустріла ароматом кави та свіжими тостами. хм... дивно... бо каву п"ю рідко. але так файно все вийшло. музика улюблена з колонок. зарядка. душ. кава і тости. нЄформат, як не крути. особисто, для мене. ото такє.
сьогодні ранковий запис.

created by picasa2html

відчуваю, як витікає перший місяць весни. він розливається сонячним промінням на склі моїх вікон. протікає крізь мої вії. ллється вітром по моїм щокам. березень просочується крізь мене в минуле. залишає впевнені відбитки в мені. він затоплює мою свідомість, і я пливу з реальності разом із ним. рахую його дні. не хочу аби йшов, але і не хочу аби залишався. просто рахую. споглядаю його рух і рухаюся разом з ним. він - до нового кінця. я - до чергового початку. ми в паралелях. тільки в різних руслах. дякую тобі, березень...